Перша згадка про село зафіксована у 1467 році. У 1498 році на нього здійснила напад татарська орда і спалила. Саме через це мешканці села були звільнені від сплати податків та військових постоїв на шість років. У 1512 році село знову звільнялося королем від сплати податків на такий же термін, а через три роки знову було повністю спустошене і знелюднене волохами і татарами. Довгий час село належало родині магнатів Тарлів, засновників міста Миколаєва. У 1571 році Ядвіга Тарлова передає село зятеві Єжи Мнішеку та дочці. Саме через часті татарські набіги, польський король дає доручення збудувати біля села оборонну фортецю.
Навесні 1620 року польський гетьман Станіслав Жолкевський споруджує на березі Дністра укріплення, яке проводилося за кресленнями і під наглядом скульптора, який пізніше перебрався до Розвадова. Згадка про розвадівський замок вперше з’являється в документах в 1619 році. Отже, 1620 р — це дата закінчення будівництва фортеці.
На 1742 рік в селі вже мешкало 108 родин і майже в кожному дворі було по два воли. Селяни платили данину: сторожове (2 золи), фірне, чинш та інше. Панщину відробляли 1,5 дні на тиждень. У селі був бровар, дві солодівні, корчма. На 1782 рік в Розвадові нараховувалося 147 родин.
Восени 1915 року всі здорові стрільці й підстаршини поселилися в Розвадові й з них створили першу Вишкільну Групу У.С.С.
1916 року І. Іванець опрацював проєкт стрілецького стягу.
28 жовтня 1917 року в селі гостює митрополит Андрій Шептицький та святить прапор УСС. У червні 1918 року після берестейського миру Вишкіл переїхав до Херсонщини.
У 1990 році відбулося свято Стрілецького прапору.
У листопаді 2018 року Розвадівська громада відзначала 100-ліття проголошення Західноукраїнської народної республік.
